Print this page
  • 26 липня 2017

Польські неонацисти на службі Кремля

Аналіз військово-політичної ситуації в Україні визначає наявність стабільно складної ситуації на всіх ділянках фронту в Донбасі. Об'єднані російсько-сепаратистські сили продовжують наносити точкові удари по позиціях української армії, руйнують об'єкти інфраструктури на окупованих територіях, прикриваючись діяльністю ЗСУ або українських диверсійно-розвідувальних груп. При цьому в середовищі населення проводиться активна інформаційна кампанія з дискредитації української влади.

На боці незаконних збройних формувань донбаських сепаратистів воює значна кількість найманців, що представляють як пострадянські країни, так і деякі країни Європи. Вербування бойовиків здійснюється по лінії діяльності ряду терористичних організацій російських неофашистів. Серед них значна роль відводиться діяльності т.зв. «Інтербригад», очолюваних російським екстремістом Едуардом Лимоновим. Даний персонаж до 2014 р. мав проблеми з ФСБ, як і значна частина активу очолюваної ним екстремістської «Націонал-більшовицької партії». Потім він був включений російськими силовиками в процес розвитку збройного конфлікту на Донбасі.

У рамках своєї діяльності терористичної організації «інтербригадам», а також іншим екстремістським силам Росії, які займаються вербуванням найманців, вдалося залучити до лав бандформувань сепаратистів сербів, французів, угорців, іспанців, італійців, чехів, словаків, німців, поляків та ін. Деякі з найманців після повернення додому почали представляти загрозу вже безпосередньо для національної безпеки країн, з яких вони походять. Окрему проблему, крім російських найманців, складають екстремісти з Польщі, з якою Україна має спільні кордони. Представляючи праворадикальні організації у своїй країні, після повернення додому екстремісти продовжують вести антиукраїнську діяльність. У Польщі екстремісти не мають державної підтримки, представляють маргінальні сили, однак нарощують обороти в процесі активізації своєї діяльності протягом останнього часу.
Зупинимося на аналізі польських праворадикалів і проросійських активістів, частина з яких брала участь на боці донбаських сепаратистів, або підтримує російську політику в Україні, і веде активну антиукраїнську діяльність у Польщі.

«Фаланга»

Екстремістська праворадикальна організація Польщі, частина членів якої брала участь на боці незаконних збройних формувань донбаських сепаратистів. Екстремістське угрупування очолює націоналіст-українофоб Бартош Бекер. Ультраправий активіст Бартош Бекер відноситься до тієї групи польських націоналістів, які підтримують політику Володимира Путіна, виступають з популяризацією панславізму під егідою Російської Федерації. У травні 2014 незначна кількість радикалів з організації «Фаланга» прибули до Донбас для участі в конфлікті на стороні бандформувань сепаратистів. У той час активно поширювалися фото в Інтернеті, на яких польські радикали позиціонували себе біля військової техніки з прапором Польщі, організації «Фаланга», сховавши обличчя хустками.

Лідер «Фаланги» Бартош Бекер (Bartosz Bekier) - студент-історик, прихильник донбаських сепаратистів, є редактором порталу польських екстремістів xportal.pl. Б. Бекер відзначився організацією низки провокацій: на акціях лівих сил, організацією першотравневого ходи під гаслом «Робота в Польщі - для поляків»,на акції протиа бортів та ін. Бартош Бекер є представником тієї групи польських праворадикалів, які популяризують ідею реваншизму, заснованого на мрії про відновлення Великої Польщі «від моря і до моря». Мова йде про т.зв. «Східні креси»: частина Литви з Вільнюсом, Західна Білорусь і Західна Україна, а також західні кордони до Одеру. На марші Бартош Бекер і його прихильники скандували «Польський Вільнюс, польський Львів - це має бути відновлене!»
Показовою є заява Б. Бекера в інтерв'ю сайту Nacjonalista.pl, що, «можливо, прийде час і для Freikorps». Так у Німеччині початку 20-х років називалися «добровольчі загони», які воювали за збереження у складі «Рейху» польських і прибалтійських земель. «Націонал-революціонери», як себе називають «фалангісти», є незначною групою екстремістів, що належать до вкрай правого політичного спектру Польщі. Назва та символіка (рука з оголеним мечем) організації прямо апелює до фашистського «Національно-радикальному табору - Фаланга» («Obóz Narodowo-Radykalny - Falanga»). «Фалангісти» є затятими євроскептиками, критикують НАТО, а сам Бекер в інтерв'ю журналістам заявляє, що «поточна геополітична ситуація ... не дає надій на відновлення східних кордонів Польщі, так як це буде оголошено порушенням міжнародного права». У ході участі «фалангістів» у збройному конфлікті на стороні донбаських сепаратистів вони активно розвивали контакти з екстремістами з російської партії «Інша Росія» Едуарда Лимонова, члени якої займалися вербуванням найманців у країнах ЄС та пострадянського простору. Дружні відносини були встановлені і з «євроазійцями» Олександра Дугіна, наставника сепаратистських лідерів Донбасу «першоїхвилі».

«Зміна» («Zmiana»)

Інша проросійська сила, що є рупором Кремля в Польщі, є маргінальною проросійською партією з правого орієнтацією - «Зміна» («Zmiana»). Лідер партії - Матеуш Піскорський (Mateusz Piskorski), який має тісні контакти з російськими екстремістами з організації «Євразійський союз молоді», бойовики якої воюють на стороні донбаських сепаратистів. Піскорський раніше керував польськими структурами «ЄСМ», був депутатом від партії «Самооборона». Створену проросійську партію «Зміна» активно представляє Томаш Янковський, колишній прес-секретар партії «Самооборони», зайнявши ту ж посаду в «Zmiany». Відомий спалюванням прапорів НАТО під будівлею Сейму або на факельних ходах, організованих неофашистами. Партія «Zmiana» активно співпрацює з організацією «Фаланга», а згаданий раніше Т. Янковський брав участь у марші «фалангістів» у Кракові 11 листопада 2014 року, в ході якої був спалений прапор НАТО. Загальновідомий факт, що більша частина проросійської партії «Zmiana» - прихильники вкрай правої ідеології, близької до неофашизму, а лідер її Матеуш Піскорський фактично є лобістом російського «євразійства», яке уособлює А. Дугін. Черговим підтвердженям цього є той факт, що Матеуш Піскорський очолює аналітичний центр «Європейський центр геополітичного аналізу» («ECAG»), в якому працюють і затяті неофашисти, прихильники «євразійства». У минулому Матеуш Піскорський був представником екстремістських груп польських скінхедів, членом фракції «Самооборона» (польський аналог «ЛДПР»), видавцем неонацистського журналу «Одалан» і лідером неформальної групи скінхедів «Никлот». У Польщі він має імідж расиста і антисеміта. Раніше спільно з представниками скінхед-руху «Закон Задруги - Північний Вовк» М. Піскорський відвідував з'їзд скінхедів танеоязичників в Москві. За інформацією www.compromat.ru, саме через прокремлівських ультраправих Дугіна-Тулаєва-Авдєєва глава російської моніторингової місії Олексій Кочетков CIS-EMO встановив зв'язок з Mатеушем Піскорським. При цьому сам А. Качетков раніше був членом екстремістської партії РНЕ, бойовики якої на даний момент приймають участь на боці донбаських сепаратистів. Відповідно до думки зазначеного вище сайту, М. Піскорський може бути пов'язаний з роботою російських спецслужб.

Аналіз провокаційної діяльності

У 2014 – 2016 роках  в Інтернеті активну роботу розгорнули сторінки в соціальних мережах, які активно пропагують розвиток сепаратизму в Литві, Білорусі та Україні. Мова йде «Волинську народну республіку», «Львівську народну республіку», «Вільнюську народну республіку» і т.д. І хоча прямо зв'язок з модерацією даних спільнот і діяльністю зазначених маргінальних проросійських польських сил не доведена, можемо допустити наявність такого факту. Учасники організації «Фаланга» активно здійснюють атаки на могилу Степана Бандери у Німеччині, здійснюють акти вандалізму на українські пам'ятки на території Польщі. «Фалангісти» проводили ряд акцій у польських містах, де налічується значна кількість українських студентів, закликаючи їх «забиратися з Польщі» в Україні. Мали місце окремі факти поява написів «Polski Lwów» та символіки польських праворадикалів у Львові та Львівській області. «Фалангісти» поширюють в соціальних мережах антиукраїнські листівки, пропонують купувати футболки з антиукраїнською символікою. Маргінальні групи польських праворадикалів поширюють інформацію про покупці футболок з антиукраїнською символікою, в якій стверджується, що «українець поляку він не брат». Часом можна зустріти образливі промови на адресу українських дівчат. При цьому проросійські польські екстремісти закликають до окупації областей Західної України, які раніше входили до складу «східних кресів» Польщі до 1939 р Самі радикали активно поширюють і просувають дані ідеї в молодіжному середовищі. Хочеться відзначити, що в жовтні 2014 року Державна прикордонна служба України затримала на кордоні з Польщею групу екстремістів з праворадикальної організації «Фаланга» на чолі з Бартошем Бекером. Після перевірки документів екстремістам було відмовлено у в'їзді в Україну і заборонено перетинати український кордон протягом трьох наступних років.

Підсумовуючи викладене, на перший погляд, ніхто не бачить загрози в піар-діяльності подібних маргінальних сил, які не мають за фактом підтримки й у 1% населення країни у зв'язку з їхньою активною всім відомої пропутінської позицією. При цьому теж саме можна було говорити і 3 роки тому про діяльність сепаратистів з організації «Донецька республіка» і екстремістів «Оплоту» в Україні. На той момент вони мали підтримку менше, ніж «Zmiana» і «Фаланга» мають зараз у Польщі. Але зовнішньополітична комбінація російської армії і спецслужб зробила з даних екстремістів одну з найбільших загроз безпеки для нинішньої України і східноєвропейського регіону в цілому. Росія активно просуває політику по зштовхування лобами Польщі та України, намагаючись розірвати міцний союз двох держав, що є перепоною для активного російського проникнення в регіон. Раніше проросійські блогери активно просували фейкову інформацію про активізацію польських спецслужб в Західній Україні по підтримці сепаратистських рухів в Галичині. Але з ряду причин дана інформаційна атака росіян провалилася. Відзначимо, що Кремль робитиме ставку на підтримку проросійських правих партій і організацій у Польщі, просувати різного роду політичні провокації з популяризацією реваншистської риторики з повернення «східних кресів», по Волинській трагедії, діяльності УПА та Армії Крайової для погіршення відносин між офіційним Києвом і Варшавою. При цьому Москва намагається максимально використовувати факти приходу до влади консервативного президента А. Дуди. Кремль же ціною колосальних зусиль намагається просунути в Сейм маргінальні праворадикальні сили, які не користуються підтримкою у польському суспільстві, але які відіграють на патріотичних почуттях окремих груп поляків. Для Путіна важливо отримати ще одного антиукраїнського союзника на західних кордонах України, якого можна було б використовувати і «наосліп». Вийде у нього це чи ні, сьогодні залежить тільки від самих поляків і керівництва Польщі. Російські спецслужби ж і далі будуть активно просувати деструктивні проекти екстремістської спрямованості, намагаючись штучно стравлювати між собою поляків і українців. Думаючі українці та поляки розуміють, що до чого і з якою метою реалізуються сценарії подібних політичних провокацій…

Login to post comments