Чи є місце городам в місті? Чи є місце городам в місті?

Кожен калушанин-власник «городу» – маленький інвестор, який потребує гарантій Featured

Інтерв’ю депутата Калуської міської ради Андрія Романіва

Цього разу «ДП» спілкуються з депутатом Калуської міської ради від фракції «Самопомочі», секретарем комісії з питань будівництва і землеустрою Андрієм Романівим. Не дивно, що розмова стосується саме використання земельних ресурсів у нашому місті. А ще Андрій Романів торкається актуальної для багатьох містян проблеми «городів». Отож є в Калуші місце для «городів» чи ні?

– Пане Андрію, ймовірно, більшість калушан, які мешкають у багатоквартирних будинках, мало цікавляться земельними питаннями. Отож, будь ласка, нагадайте нашим читачам, що входить в сферу компетенції постійної комісії з питань будівництва і землеустрою?

Дійсно, наша комісія опрацьовує багато одноманітних і рутинних завдань. Наприклад, займається передачею ділянок членами садових товариств, приватизацією тих земель, на яких уже зведені садиби калушан. У нашій компетенції також відведення земельних ділянок під вже існуючі будівлі, передача ділянок новим власникам нерухомого майна. Такі питання обов’язково вимагають рішення сесії міської ради, тому ми над ними працюємо. Також земельна комісія опрацьовує питання, пов’язані з розробленням планів детального планування (ПДП), зміною цільового призначення земельних ділянок, земельними аукціонами тощо.

– Отож Ви можете оцінити те, наскільки динамічно розвивається Калуш, виходячи з того, як місто розпоряджається власними земельними ресурсами?

– Позитивну динаміку можна пов’язати, наприклад, з тим, скільки лотів було виставлено на земельні аукціони за останні два роки. Але мене не завжди задовольняє ініціативність наших виконавчих структур, які відповідають за питання землі, будівництва, інвестицій. Є багато перспективних ідей, які мусить ініціювати саме виконавча влада, а не депутати міської ради.

– Що Ви маєте на увазі?

– Одна з найболючіших проблем Калуша полягає в тому, що за останні п’ять років у нас не було нових високотехнологічних інвесторів. Здається, останній такий випадок – це реконструкція нової лінії переробки ПВХ «Карпатнафтохімом» і запуск Калуського трубного заводу (КаТЗ). Перед цим, ще у 2005 році, новий завод будували «Карпатсмоли». Але чому так важко приходити інвесторам, які би могли використати промисловий потенціал Калуша? Тому, що їм потрібно самостійно шукати землю, просити дозволу на її виділення, досліджувати наявні технічні комунікації і т. д.

І ось проста ідея. Чому місто не може виступити ініціатором? Для цього достатньо знайти занедбані промислові ділянки, власним коштом розробити ПДП, поділити їх на комерційно привабливі кластери. І вже такі готові «міні-парки» можна пропонувати через різноманітні промислові та комерційні форуми. Як кажуть, під лежачий камінь…

– Пане Андрію, перш ніж ми розпочали з Вами розмову, Ви попередили, що хотіли би озвучити для калушан власну позицію щодо «городів». Про які «городи» йде мова?

– Все дуже просто. В Калуші ще досі багато районів приватної забудови. Деякі з цих господарок стояли на тому самому місці від діда-прадіда. Оскільки Земельний кодекс дозволяє людині приватизувати лише 10 соток для обслуговування будинку, а раніше домогосподарства розташовувалися на площах 0,2-0,3 га, то маємо проблему. Поміж окремими садибами залишаються «городи» – земельні ділянки, які формально належать місту. Фактично ж маємо лишень два варіанти: або тут далі «вирощують картоплю» колишні власники, або місто залишає їх заростати бур’яном.

– Більшість калушан продовжують користуватися такими «муніципальними городами» – це помітно неозброєним оком. Але в чому правовий аспект проблеми?

– Я маю повідомити, що вже більше року Калуська міська рада не приймає жодного рішення щодо передачі в користування цих «городів» їхнім власникам. У депутатського корпусу не вистачає голосів ні на те, щоб дати дозвіл, ні на те, щоб відмовити. Мої колеги здебільшого утримуються, і такі рішення залишаються у статусі «невизначеності». Їхня позиція наступна: нехай собі людина садить картоплю й надалі, а договір оренди для цього не потрібен.

– А якої думки з цього приводу дотримуєтеся Ви?

– Я не бачу жодної проблеми в тому, щоб надавати калушанам в оренду земельні ділянки для ведення городництва. Це не лише моя індивідуальна позиція, але й точка зору фракції «Самопомочі» у міській раді.

Свою позицію я обґрунтовую тим, що кожен дідусь чи бабуся, яка вирощує щось на городі, – маленький інвестор. Кожен з них заслуговує на те, щоб отримати гарантії зі сторони міста. І хоча бюджет Калуша не отримує жодної користі від оренди, зате ми отримуємо вагомий соціальний ефект. Окрім того, ми впорядковуємо документацію і навіть сприяємо створенню ринку землі. Бо якщо в майбутньому, з дотриманням усіх будівельних норм, користувачі цих земель вирішать змінити їхнє цільове призначення, то це буде розвиток. Це краще, ніж пустирищі посеред міста, що заростають бур’янами.

– Пане Андрію, Вам не здається, що тут існують певні ризики?

– Насправді кожне земельне питання потрібно розглядати індивідуально, досліджуючи документи і обставини. Звичайно, є люди, які бажали би маніпулювати міською радою і отримали б від того не зовсім чесну вигоду. Але вже зараз у нас є положення, яке чітко визначає критерії того, хто має право на свій город, а хто – ні.

Особливо хочу наголосити читачам, що ми «городи» не роздаємо, а виділяємо на правах оренди в користування на певний тривалий період. І, звичайно, місто залишає за собою право повернути назад землю, якщо вона потрібна для суспільних потреб. Таких як будівництво доріг, інфраструктури, громадських будівель тощо.

Якщо користувач такої ділянки захоче щось побудувати на ній без дозвільних документів, то його негайно зупинить наш відділ архбудконтролю. Якщо людина діятиме в правовому полі, то зміна цільового призначення землі, як я вже говорив вище, буде, ймовірніше, позитивною динамікою для міста.

– Оскільки рішення щодо надання «городів» в оренду блокується Вашими колегами, то очевидно, що вони чимось обґрунтовують свою позицію «проти»?

– Причина в тому, що «городів в Калуші немає». Наприклад, в цьому переконаний, з посиланням на генплан, головний архітектор міста Роман Кузик. І його можна зрозуміти, але я хотів би звернути увагу ось на що. Зараз йде розробка нового генплану міста, а отже, в калушан є можливість вплинути на ситуацію. Наприклад, через громадські слухання. Бо, фактично, у сотень містян на руках є такі договори оренди, видані рішенням міських рад попередніх скликань. Така ось правова колізія.

– Чи не існує інших суспільно-корисних альтернатив для використання цієї землі?

Дійсно, звучали думки про те, що цю землю можна, наприклад, виділити для індивідуального будівництва учасникам АТО. Але Олександр Соколовський – голова Спілки учасників АТО Калущини – особисто передав земельній комісії відповідь своїх побратимів. Нашим ветеранам не потрібна «конфліктна» земля, така, навколо якої можуть виникнути чвари, непорозуміння з сусідами.

– Дякую за вичерпні відповіді, пане Андрію. Чи хотіли би Ви на завершення розмови передати власне послання нашим читачам?

– Можу побажати нашим містянам лише одного: багато працювати і бути активними у відстоюванні своїх інтересів. Нашому місту не вистачає руху, не вистачає динаміки.

Якщо маєте бажання, то приходьте на засідання нашої земельної комісії, яке проходить щосереди в кабінеті секретаря міської ради (вул. Шевченка, 6 («Білий дім»), 2-й поверх). Наша комісія працює відкрито і публічно.

Розмову вела Маріанна ПОВАЖНЯК

 

 

Login to post comments