Розповідає Юрій Тимків – голова бюджетної комісії... Розповідає Юрій Тимків – голова бюджетної комісії...

У 2018 році Калуш ремонтуватиме тротуари, вуличне освітлення і житловий фонд

Розповідає Юрій Тимків – голова бюджетної комісії

Про те, що чекає Калуш у 2018 бюджетному році, сьогодні нам розповідає голова постійної депутатської комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та інвестиційної політики Калуської міської ради. Юрій Тимків загалом оптимістично налаштований і переконаний, що міський бюджет збалансований, в ньому передбачено кошти на розвиток інфраструктури, благоустрою міста. Деталі – у цьому інтерв’ю.

– Пане Юрію, як голова бюджетної комісії поясніть нашим читачам найголовніше: чи матиме Калуш цього року достатньо коштів, чи ні?

– На мою думку, найголовніше, що наш бюджет – збалансований. Усі передбачені у ньому статті витрат будуть профінансовані. Мова йде як про захищені статті, тобто зарплати бюджетникам, комунальні послуги, так і про ті об’єкти, за реконструкцію яких взялося місто. Якщо будуть якісь відхилення, то хіба що через брак трудового ресурсу. Як, наприклад, сталося у 2017-му з проектом великого фонтану на площі Героїв. Тоді провели тендерні процедури, але підприємців, бажаючих виконувати роботи, не було.

– Напевно, перш ніж говорити про цей рік, потрібно підвести короткі підсумки минулого?

– Місто в повному обсязі виконало всі важливі для калушан програми. Були кошти і на розвиток освіти, і на безкоштовне медикаментозне забезпечення. З бюджету міста було профінансовано програму капітального ремонту мереж вуличного освітлення. Велика сума коштів була вкладена в брукування тротуарів. Хоча і на Підвальній, і на Богдана Хмельницького ми зробили трішки менше, ніж очікувалося, але не через брак коштів, а через те, що підрядні організації не встигали виконувати такі об’єми робіт.

– Тобто якщо говорити про бюджет розвитку, то у Калуші проблема в тому, що немає кому освоювати кошти?

– Проблема не так з потенційними підрядниками, як з трудовим ресурсом взагалі. Коли ми говоримо про те, що потрібно залучати інвестиції чи запрошувати великих інвесторів, то окрім землі, енергоносіїв, прийнятних ставок місцевих податків, потрібен ще й трудовий ресурс. Калушани ж воліють працювати за кордоном.

Якщо цікаво, то я спілкувався з колегами зі Львова, і там менше відчувається кадровий дефіцит. А ось в Івано-Франківську, Тернополі, районних центрах Західної України проблема досить суттєва. Вона актуальна і для комунальних підприємств Калуша, в яких не вистачає слюсарів, столярів і навіть двірників. Проблема також в тому, що залишаються далеко не найкращі працівники, тому складно швидко і якісно виконувати будівельні чи ремонтні роботи.

– Пане Юрію, чи внесла якісь поправки в бюджет міста і наші програми підтримки медицини реформа сфери охорони здоров’я?

– Хочу заспокоїти калушан, бо в цьому і наступному році чекати на якісь кардинальні зміни стосовно обслуговування у Калуській центральній районній лікарні не потрібно. Зміни стосуються лише обслуговування на первинному рівні, і калушани вже відчули це, підписуючи наприкінці минулого року декларації з терапевтами. Також у Калуші активно діють державні програми, наприклад, «Доступні ліки».

– То в що вкладатиме місто свій фонд розвитку цього року?

– Бюджет розвитку на 2018 рік складає майже 40 млн. грн. З них 25 млн. підуть на благоустрій, тобто на дороги, тротуари, завершення минулорічних робіт. Якщо говорити конкретно, то в центрі Калуша завершать брукування тротуарів на вулицях Підвальній, Дзвонарській, Грушевського і Гірника – аж до Народного дому. Буде забрукований тротуар на вулиці Тихого і площа перед ПК «Юність» разом зі сходами, а також вулиця Хіміків – до п’ятої школи. Закладено кошти на новий фонтан перед «Юністю». Великий фонтан на площі Героїв, який був запланований в минулому році, нарешті збудують, бо вже визначено виконавця робіт. На Богдана Хмельницького продовжать ремонтувати тротуари аж до сорокових будинків.

– А проспект Лесі Українки?

– Дійсно, в соціальних мережах багато уваги звертають про складну ситуацію з тротуарами на проспекті Лесі Українки. Там є такі непрохідні місця, які потрібно, мабуть, «перелітати». Проте цього року міська рада коштів на це не виділила. Бо спершу там потрібно вирішити проблеми з комунікаціями, зокрема з системою водовідведення. За моїми прогнозами до цієї задачі місто повернеться лише у 2019-му, після того як на цьому проспекті «зникнуть» зелені паркани, які зараз відгороджують майданчики житлової забудови.

– Мабуть, брукування тротуарів – не єдине, на що місто витрачатиме бюджет розвитку?

– Звичайно. Далі продовжуємо фінансувати програму капітального ремонту мереж вуличного освітлення. Будуть освітлені окремі райони вулиць Пушкіна, Лесі Українки, Стуса, Січових Стрільців, Рубчака. Частково Височанка і Загір’я.

Є у нас в бюджеті і 4 млн. грн. на капітальний ремонт об’їзної дороги. Насправді, це лише 10% від реальної потреби, тому ми очікуємо на співфінансування з державного бюджету. Якщо воно відбудеться, то місто готове вкласти свою частку. Зрозуміло, що усю вартість роботи – а це 40 млн. грн. – ми не осилимо.

Новою програмою для 2018 року стане програма ремонту житлового фонду. Буде проведено капітальний ремонт сходових кліток у близько п’ятнадцятьох будинках. Потрібно розуміти, що так місто готується до передачі житлового фонду управительським компаніям і ОСББ. Для будинків, які наразі в особливо скрутному стані, заплановано ремонти підвалів, системи водопостачання, каналізації, дахів.

– Пане Юрію, чи не спадало Вам на думку, що містяни не завжди помічають зусилля міської влади щодо реконструкції інфраструктури і благоустрою?

– Все вірно. Чим більше ми отримуємо, тим більше вимагаємо. Об’єктивно кажучи, при тому рівні фінансування, яке ми собі зараз можемо дозволити, Калуш й до 2030-го не завершить необхідних робіт. А коли це нарешті станеться, то повернемося «по колу» до об’єктів 2015-2016-х.

Калуш – велике місто, а наші бюджетні надходження скромніші, ніж би хотілося. Особисто я шукаю позитив. Бо стакан у когось наполовину порожній, а у мене – наполовину повний.

Що стосується утримання житлового фонду, то з наступного року ці проблеми перейдуть до ОСББ і управительських компаній. І тоді, нарешті, ми більше коштів зможемо спрямовувати на інфраструктуру, транспорт, тротуари, дороги.

– На Вашу думку, утримувати багатоквартирні будинки – це не є завданням міста?

Я змушений задавати собі запитання, чому Калуш витрачає стільки коштів на утримання житлового фонду? І моя відповідь: тому, що люди звикли жити безкоштовно. Ми готові дорого платити за мобільний зв’язок чи за Інтернет, але не готові платити квартплату. Тому й виникає дилема. Частина містян готова платити за якість, інші – ні. Нам потрібно виходити з цього зачарованого кола за рахунок державної системи субсидій, яка повністю захищає соціальнонезахищені верстви населення від підняття тарифів на комунальні послуги. А всі інші заслуговують на якісні, а отже – дорогі послуги.

Ось, пригадаймо, для прикладу, що у нас робиться з тарифами на водопостачання і водовідведення. Якщо в Коломиї ціна води складає 23 грн., то в Калуші – 8 грн. І міська рада змушена дофінансовувати «Водотеплосервіс» на 15 млн. грн. Ці кошти ми могли отримати від держави через механізм субсидій, а натомість витягли з кишені калуської громади!

– Пане Юрію, якщо Ви вже торкнулися проблеми кишені державної, то розкажіть нашим читачам, наскільки щедрою буде держава у 2018-му у фінансуванні освіти, медицини, соціального захисту?

– Якщо взяти лишень сфери освіти і медицини, то частка дофінансування з міського бюджету, враховуючи міські цільові програми, складає майже 200 млн. грн. Іншими словами, кошти від державних субвенцій перекривають реальні потреби Калуша лишень на 40%. Поки що Калуш може собі це дозволити.

Але які умови насправді створює держава в сфері освіти? Нас націлюють на зменшення вартості навчання одного учня, збільшення класів, скорочення штату педагогів. Добре, що влада міста розуміє, як неефективно навчати клас із сорока і більше дітей. Тому виконком і міське управління освіти створюють додаткові класи. Все це фінансується з міського бюджету лише для того, щоб було комфортніше навчатися нашим дітям.

– Що би Ви хотіли донести до калуської громади? З якими проханнями чи порадами звернутися?

– Ми повинні розуміти, що місто наш спільний організм. Він потребує ініціативних і небайдужих калушан, які би не лишень критикували, але й пропонували власні проекти і стратегії. Наприклад, у місті діє програма «Бюджет участі». Маю надію, що у 2018 році містяни активніше пропонуватимуть свої проекти і долучатимуться до розвитку міста.

Але найперше я хотів би, щоб ми вирішили для себе дилему: жити гідно чи жити «на халяву»? Чи ми хочемо не платити, чи ми хочемо отримувати якісні послуги? Бо мене дуже дивує, чому ніхто не йде пікетувати приватні облгази, в той час як необхідність піднімати тарифи на послуги наших комунальних підприємств зустрічає нечуваний опір. Через це ми маємо занижені місцеві комунальні тарифи на воду, на вивезення сміття тощо. Через це містом їздять старі сміттєвози, від яких неприємно пахне. Через це наші власні комунальні підприємства не розвиваються, калушани не отримують гідний заробіток, а натомість виїжджають за кордон. Якщо продовжувати цю руйнівну практику, то в місті залишаться діти, пенсіонери і кілька впертих підприємців, які намагатимуться вижити на фоні занепаду.

Можливо, мої слова здаються надто песимістичними, хоча це не так. Насправді, я раджу усім мислити позитивно, бачити в усьому плюси, критикувати лише конструктивно і шукати вихід з будь-якої ситуації.

Розмову вела Маріанна ПОВАЖНЯК

Login to post comments