родовжимо звертати увагу калуських чиновників, громадськості та усіх читачів на проблемні ділянки вулиць, до яких ще не дійшли руки «Калушавтодору» та «Міськсвітла»... родовжимо звертати увагу калуських чиновників, громадськості та усіх читачів на проблемні ділянки вулиць, до яких ще не дійшли руки «Калушавтодору» та «Міськсвітла»...

Фоторейд вулицями Калуша триває

Сьогодні ж ми продовжимо звертати увагу калуських чиновників, громадськості та усіх читачів на проблемні ділянки вулиць, до яких ще не дійшли руки «Калушавтодору» та «Міськсвітла». У попередніх фоторепортажах з вулиць Калуша найбільше уваги приділялося проспектові Лесі Українки. Здавалося б, одна з центральних магістралей міста, а стільки там недоліків, особливо з тротуарами.

Завершуючи фоторейд проспектом, не можна оминути увагою проїзд повз магазин «Адамас» і далі, петляючи дорогою поміж будівлями, огинаючи дев’ятиповерхівку №8 і до крамниці «Кузен» та автостоянки, що поряд з нею. Що найперше впадає у вічі: різнотипова забудова, захаращені пустирі, розбите асфальтне покриття та відсутні тротуари. Новобудови сусідують з напіврозваленими і закинутими хатами. Найгіршою та найскладнішою і для автівок, і для пішоходів є ділянка дороги, яка зигзагоподібно із суцільними поворотами огинає згадуваний дім на проспекті Лесі Українки, 8. Тут проїзна частина дороги особливо вузька, а тротуар по обидва боки повністю відсутній. З однієї сторони, прямо під вікнами будинку, до самої дороги підходять грядки, розбиті мешканцями. З протилежної – впритул розкинувся пустир, хаотично порослий деревами та чагарником. Автомобільний рух на цій ділянці останніми роками пожвавішав, адже транспортні засоби рухаються цією дорогою в напрямі вулиці Малицької та до автостоянки біля «Кузена». Дорожнє полотно під будинком №8 – у жахливому стані, буквально яма на ямі. І це при тому, що ямковий ремонт тут проводився не так вже й давно – у 2015 році, якраз напередодні останніх місцевих виборів. Найгірше тут почуваються пішоходи: матері з дитячими візочками, пенсіонери, школярі… Часто їм доводиться просто маневрувати дорогою поміж автівками, які також петляють, оминаючи численні ями. Водії, розуміючи, як непросто пішоходам у цій ситуації, часто пригальмовують і терпляче пропускають людей, які змушені йти дорогою, бо їм просто нікуди зійти з неї – або на грядку, або в кущі. Добре хоч вуличне освітлення є, але й воно оновилося тут тільки після однієї з аварій, яка трапилася у темну пору доби.

Заступник начальника управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради Тарас Фіцак, який якраз займається благоустроєм, регулярно коментує наш фоторейд та дає відповідні роз’яснення. Ось і зараз на запитання, чи буде прокладено пішохідний тротуар перед будинком №8 на проспекті Лесі Українки, він відповів так:

 – Зараз немає навіть проекту такого об’єкта. Люди просто не звертаються до нас з цим. Місцева депутатка також ніде не піднімає це питання. Очевидно, все всіх влаштовує.

Залишається дивуватися, як наші люди можуть ось уже майже три десятиліття сміливо й відчайдушно ходити прямо по дорозі, бо відсутній тротуар, і при цьому не вимагати його прокладання. Хоча б з одного боку. Дев’ятиповерхівку за №8 на проспекті звели ще наприкінці 1980-х років. Тоді це все робилося абияк, про тротуар «забули» або дорожники на ньому просто «зекономили».

Аналогічна ситуація і навколо однотипного будинку №2 на вулиці Каракая. Тут також дорога йде без тротуару. Люди ходять проїзною частиною до торговельного центру «Терези» повз санстанцію і далі аж до райлікарні. Мало того, що вулиця тут прокладена не для пішоходів, так ще й після «Терезів» і до перехрестя з вулицею Пекарською вона постійно звужується. Особливо вузькою дорога стає там, де по обидва боки від неї стоять одноповерхові приватні будинки старої забудови. Тротуари відсутні. Пішоходам тут немає можливості навіть в разі небезпеки відскочити від автівок, що мчать повз них. Адже з однієї сторони вулиці паркани ідуть суцільною мурованою стіною й впритул підходять до дороги. З протилежного боку, здається, є можливість облаштувати тротуар, але одне приватне обійстя також впритул поставило огорожу у вигляді дерев’яного штахетника. Саме у цьому місці пішоходам найважче долати шлях, якщо по дорозі в цей момент їдуть автомобілі.

Тарас Фіцак прокоментував ситуацію так:

 – Тротуар можна облаштувати на цій ділянці вулиці тільки з боку магазину «Терези», там, де парна сторона нумерації будинків. Але все «вперлося», за його словами, в небажання одного з власників приватного сектору йти назустріч громадській потребі. Мешканці, мовляв, навідріз відмовляються посувати той самий штахетник, щоб дати можливість дорожникам прокласти тротуар. Колись сюди навіть виїжджала комісія на чолі з першим заступником міського голови Галиною Романко. Члени комісії ледь не гуртом вмовляли власників будинку дати згоду на прокладання пішохідної доріжки та пересунути паркан, але ті не дослухалися.

Готуючи фотоматеріали, ми опинилися якраз поблизу цього будинку №16 на вулиці Каракая. І не могли не поцікавитися у його власників, чому ті не хочуть погодитись перенести паркан зі штахетника та відкрити шлях до облаштування тротуару. Як з’ясувалося, у цьому будинку мешкає родина Дідошаків. Господиня обійстя сказала, що вони з чоловіком розуміють, що тротуар необхідно прокласти, бо ходити вулицею дійсно небезпечно. І навіть згідні не стояти цьому на заваді, хай навіть і доведеться пересунути штахетник на метр вглиб їхнього подвір’я. Але оскільки вони вже пенсіонери, то нехай це буде зроблено силами комунальників міста.

З радісною новиною, що Дідошаки погодилися дати дозвіл на переміщення паркана, ми знову подзвонили Тарасові Фіцаку. Він відповів, що тепер можна це питання виносити на координаційну раду з безпеки руху. Потім воно буде представлено мерові міста, який повинен дати дозвіл на виділення коштів. Після цього це рішення має затвердити сесія міської ради. Буде розроблено відповідний проект, і аж тоді розпочнуться безпосередні роботи. Сподіваємося, що міська влада разом з дорожниками не будуть довго тягнути з цим.

А те, що це необхідно зробити якомога швидше, стає зрозуміло, коли бачиш, як на цій ділянці дороги з одностороннім рухом автомобілі спокійно і нахабно їздять в обидва боки, що підсилює небезпеку як для водіїв, так і для пішоходів. Дорожній знак, що забороняє проїзд по Каракая з боку вулиці Пекарської, водіями часто ігнорується. Якщо раніше його брутально викопували та викидали, то тепер деякі автомобілісти на нього просто не звертають уваги. Адже проїзд по Каракая в бік центру значно коротший і швидший, ніж об’їзд по вулиці Українській.

Про те, як водії у цьому місці порушують правила дорожнього руху, ми переконалися, просидівши в «засаді» з фотоапаратом на куті з боку вулиці Пекарської. За якихось 10 хвилин дві іномарки прошмигнули під знак «Проїзд заборонено». Що кумедно, в обох автівках за кермом знаходилися особи жіночої статі. Як кажуть, білявка за кермом – про правила забудь. Невже це справді так, і калуські панянки взяли собі за правило їздити без правил?

А тепер серйозно. Завершуючи черговий фоторейд вулицями Калуша, хочеться подякувати Тарасові Фіцаку за його коментарі та роз’яснення, окремим громадянам за їхню свідому громадську позицію й за те, що підказують нам теми для досліджень. А також особливо «подякувати» директору КП «Калушавтодор» Миколі Барченку за його відверте небажання спілкуватися з журналістами.

Далі буде.

 

Володимир ПУХИР

Login to post comments