Україна за тиждень. Нарешті українці застрайкували з економічними вимогами

Нарешті українці застрайкували з економічними вимогами. Не усі, звичайно, а тільки залізничники. Ще з 14 травня співробітники «Укрзалізниці» у деяких регіонах почали страйк, що триває й досі. В результаті вже кілька днів металургійні підприємства відчувають проблеми з перевезенням своєї продукції. А найбільші металургійні гіганти опинилися під загрозою зупинки. Про це повідомляє інформагентство «РБК-Україна».

Тож державну залізничну компанію ПАО «Укрзалізниця» знову лихоманить. На цей раз причина – «італійський страйк» робітників депо, які на роботу виходять, але без дотримання менеджментом усіх норм та правил працювати відмовляються. Таким чином, залізничники прагнуть досягти зарплат європейського рівня, повернення пільг та покращення умов праці. «Бастують» (від італійського «баста!» – «досить!») локомотивні депо Кременчука, Кривого Рогу, Запоріжжя, Полтави і Синельникового.

«Італійський страйк» означає працювати суворо за інструкціями та нормативами. Оскільки повністю дотримуватися правил трудової дисципліни практично неможливо, їх неухильне дотримання робітниками призводить до зупинки підприємства. Такою формою страйку користуються представники тих професій, яким законодавчо заборонено страйкувати. Тому вони офіційно не страйкують, але не приступають до роботи, мотивуючи це, до прикладу, несправністю локомотива або порушеннями норм охорони праці.

Страйкарі вимагають від керівництва «Укрзалізниці» підняти їм зарплату до «європейського рівня», повернути пільги для виходу на пенсію і привести стан рухомого складу у відповідність з правилами технічної експлуатації і нормами охорони праці.

80% залізничників, як твердять страйкарі, одержують мінімальну зарплату – 3 723 грн. Профспілки вимагають, щоб машиністи отримували не менше 1 тис. доларів (це десь у межах 25-26 тис. грн.), а «мінімалка» повинна бути не нижче 8 тис. грн. Стосовно пільг, то в результаті пенсійної реформи залізничники позбавилися права виходу на пенсію у 55 років при наявності загального стажу у 30 років, включаючи 12,5 років роботи в якості машиніста або його помічника. Зараз пенсійний вік для них – не молодше 60 років.

Адміністрація поки що на ніякі поступки йти не хоче. Але клієнти – і в першу чергу металурги – вимагають якнайшвидше владнати цей трудовий конфлікт. Навіть у профільному парламентському комітеті закликали страйкарів та керівництво «Укрзалізниці» сісти за стіл переговорів.

Невідомо, чим завершиться цей трудовий спір, але зрозуміло одне – для робітників є один шлях добиватися покращення свого становища. І цей шлях – це активна боротьба усіма законними і ненасильницькими методами, включаючи страйки і демонстрації. Не революції, а постійний діалог з працедавцями з відстоювання своїх економічних вимог. Саме таким чином діють робітники у передових країнах світу впродовж багатьох десятиліть. У цьому їм допомагають потужні профспілкові організації. Усе те, чого немає, на жаль, у нашій країні. Ми чекаємо, що хтось прийде і створить нам хороші умови праці і підніме нам зарплату, хоча б до рівня тієї ж Польщі. Нам легше кинути усе й поїхати заробляти гроші хоч на край світу, аніж добиватися тут в Україні пристойних зарплат.

22 травня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав мораторій на продаж землі в Україні порушенням прав людини. Про це йде мова у рішенні, опублікованому на сайті суду. Зокрема, відповідний вирок ЄСПЛ прийняв у справі «Зеленчук і Цицюра проти України». Заявники з Івано-Франківська і Тернополя, які володіють земельними ділянками (одержують ренту у натуральному та грошовому вимірі), прагнули оскаржити мораторій на продаж землі.

В результаті ЄСПЛ визнав, що цей мораторій порушує право власності. Ключовим фактором для прийняття такого рішення стало те, що Україна ставила завдання дозволити купівлю і продаж землі сільськогосподарських угідь при створенні відповідного ринку. Проте мораторій кілька разів продовжувався, що свідчить про відсутність узгодженості з боку самої влади.

Суд також прийняв до відома аргументи уряду про необхідність мораторію, щоб запобігти зубожінню сільського населення, зосередження землі в руках великого бізнесу, у тому числі для виведення її з культивації. Однак перший аргумент не враховував той факт, що заявники проживали у місті і не хотіли обробляти землю. А запобігти іншим негативним наслідкам уряд міг би за допомогою нових законів, у тому числі тих, які вже пропонується прийняти.

Крім того, суд підкреслює, що рішення стосується загальної законодавчої ситуації в Україні і не обмежується тільки заявниками. Таким чином, він рекомендує ухвалити відповідні законодавчі або інші заходи для забезпечення справедливого балансу між інтересами власників фермерських господарств і суспільства. Також Європейський суд з прав людини підкреслює, що його рішення не вимагає негайного впровадження ринку землі в Україні, а держава вільна у виборі відповідних заходів.

Нагадаємо, що 7 грудня 2017 року Верховна Рада продовжила мораторій на продаж сільгоспугідь, який діятиме до 1 січня 2019 року. Тепер вже очевидно, що після цієї дати його буде скасовано. Земля офіційно стане товаром, от тільки для кого?

Останніми днями Україну охопила дивна епідемія отруєнь учнів шкіл. Випадки масових занедужань школярів зафіксовано у Черкасах, Миколаєві, Харкові, Дніпропетровській області. Розслідування показує, що в основному має місце розпилювання перцевого або іншого газу з балончиків у приміщеннях шкільних закладів. Усе це скидається на чітко сплановану акцію посіяти страх напередодні закінчення навчального року та проведення лінійок «Останнього дзвоника». Це стає небезпечною тенденцією. Міністр освіти Лілія Гриневич запевнила, що її відомство веде роботу разом з керівництвом навчальних закладів, з очільниками департаментів освіти на місцях щодо запобігання таких випадків у майбутньому. Серед громадськості навіть лунають заклики поменше про це говорити у ЗМІ, щоб не викликати ланцюгової реакції. Мовляв, і так вистачає ідіотів, ладних підхопити цей своєрідний флешмоб «Розпили балончик з газом у рідній школі».

Тепер знову про футбол. І знову тут суцільний негатив. У вівторок, 22 травня, в Україні розпочалася масштабна поліцейська операція проти футбольної мафії. Пройшли численні масові обшуки у ймовірних організаторів та учасників договірних матчів у всіх футбольних професійних лігах нашої країни. Це вже найграндіозніший за часи незалежності корупційний скандал в українському футболі.

Глава Нацполіції Сергій Князєв розповів, що правоохоронці збирали доказову базу понад рік. Усього задокументовано участь 320 фігурантів з 57 доведених епізодів. Проведено 40 санкціонованих обшуків у місті Києві, Київській, Житомирській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Кіровоградській, Миколаївській та Чернігівській областях.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков відрапортував, що вдалося викрити цілу систему з організації ігор з фіксованим результатом. За інформацією слідства, в Україні роками діяло п’ять організованих злочинних груп (ОЗГ), у діяльність яких було залучено 35 футбольних клубів з десяти областей країни. До складу цих ОЗГ входили президенти клубів, тренери, арбітри, колишні та діючі гравці, навколофутбольні комерційні структури. Сума «винагородження» за потрібний результат – перемогу чи нічию – становила від 30 тис. до 100 тис. грн. У грі на тоталізаторах усі причетні до цієї афери заробляли до 5 млн. доларів на рік. Якщо правоохоронці зможуть надати у судах переконливі докази договірності матчів, то справа може стати однією з найгучніших у футбольному світі.

Виявляється, ще одна сфера діяльності в Україні, на цей раз спортивна, наскрізь прогнила і дискредитувала себе. Серйозно, хтось ще хоче після цього дивитися матчі нашого внутрішнього чемпіонату?

Проблеми футбольні у нас цим не обмежуються. Схоже, Київ ризикує залишитися без закордонних фанатів на матчі фіналу Ліги чемпіонів 26 травня. «Нереально дорого», – так кажуть шанувальники мадридського «Реала» і відмовляються летіти до столиці України, щоб повболівати за свою команду. Тож фінальний матч ЛЧ може пройти при незаповнених трибунах. Через дорожнечу перельоту та проживання здають білети навіть ті, хто виграв їх у лотереї. Великі гроші і незручне авіасполучення відлякує найзатятіших вболівальників з Мадрида. Прямих рейсів літаків до Києва немає. Зараз найдешевший квиток до столиці України вартує 800 євро. При цьому потрібно вилетіти у п’ятницю, 25 травня, і потратити майже 21 годину на переліт з пересадкою. Літак прилітає за 10 хвилин на шосту вечора суботи, і залишається мало часу, щоб встигнути добратися до стадіону на початок гри.

Квитки на інші рейси вартують від 2 700 до 3 000 євро. Ціни на готелі – стартують від 700 євро за ніч. Два тризіркові готелі у Києві пропонують останні номери на 26 травня від 1 590 до 2 150 євро. Вартість проживання здорожчала у десятки, а то й сотні разів.

У відповідь на зажерливість наших офіційних готельних бізнесменів та навіть хостелів, звичайні кияни, щоб врятувати репутацію міста, запустили флешмоб, мета якого – безкоштовний прийом у себе вдома іноземних вболівальників.

 

Володимир ПУХИР

Login to post comments