Підсумки церемонії нагородження премії «Оскар»

У ніч на 5 березня у Лос-Анджелесі на 90-й урочистій церемонії вручення премії Американської кіноакадемії стали відомі володарі «Оскарів» за досягнення у 2017 році. Обійшлося без скандалів, сенсацій та чорних суконь.

Цього року не було якогось одного беззаперечного фаворита за кількістю номінацій на отримання статуетки. Звісно, кінокартина «Форма води» стала рекордсменом за кількістю номінацій, вона претендувала одразу на 13 статуеток, а в підсумку перемогла у чотирьох ключових. Але фаворитом у букмекерів в категорії «Кращий фільм» вважалася трагікомедія «Три білборди…». Майже наздогнала «Форму води» та взяла три золоті «Оскари», правда, у другорядних номінаціях, військова драма «Дюнкерк» режисера Крістофера Нолана. По дві нагороди вибороли такі картини, як «Темні часи», «Три білборди…», «Той, хто біжить по лезу 2049» та мультик «Коко».

Отож цілком очікувано головну премію вечора одержала фантастична романтична казка режисера Гільєрмо дель Торо «Форма води». Історія про кохання німої прибиральниці та амфібії з надзвичайними здібностями розчулила кіноакадеміків. «Форма води» – драматичний фільм про секретні експерименти в епоху «холодної війни». З одного боку, у цьому фільмі є усе, що люблять кіноакадеміки: соціальний аспект, пацифізм і думка, що «кожен, у кого є серце, вартий кохання, навіть якщо це серце у комплекті із зябрами». З іншого боку – звичайний глядач завжди очікує від кінематографа якихось патологій. Тут простежуються аналогії з «Істотою з Чорної лагуни» та зі старою, ще радянською, «Людиною-амфібією».

Гільєрмо дель Торо вже одержав за цю стрічку премію «Гільдії режисерів США», «Золотого лева» у Венеції та «Золотого глобуса». За свою невгамовну фантазію творець фільму-тріумфатора того вечора забрав додому ще одну важливу статуетку – за перемогу у номінації «Кращий режисер». Він промовив розчулено: «Я хочу присвятити цю нагороду усім режисерам-початківцям. Маленьким хлопчиком я обожнював зарубіжні фільми, коли жив у Мексиці. І я думав, це ніколи не відбудеться. Але усе можливо. Я – емігрант, останні 25 років живу у прекрасній країні – США. Я думаю, що найкраще з того, що робить наша кіноіндустрія, – це стирання кордонів і меж. Не дивлячись на те, що світ намагається зробити їх більш явними».

Кращим актором у номінації «Краща головна чоловіча роль» визнали британця Гері Олдмена. Переконливість Олдмена у ролі прем’єр-міністра Великобританії Уінстона Черчіля у стрічці «Темні часи» принесла йому першого «Оскара» в його кінокар’єрі. «Темні часи» – чисто англійська історико-біографічна драма про перші місяці перебування Черчіля на посаді глави уряду у 1940 році на початку Другої світової війни. До речі, калушани вже могли оцінити цей фільм. Нещодавно він демонструвався у нашому місті.

Зіграти Черчіля мріяли найбільші кінозірки, причому ще при житті самого колишнього прем’єр-міністра, – Чарльз Лоутон і Орсон Уеллс не раз говорили про це. Роль Черчіля просто створена для «Оскара». Ну або для ганьби. Гері Олдмен обрав перше. Промовляючи зі сцени традиційні слова вдячності, актор зазначив: «Кіно – це сила, яка захопила мене, хлопчака, коли я жив на півдні Лондона, і подарувала мені надію. Черчіль склав мені прекрасну компанію, спасибі йому». Олдмен додав слова подяки своїй матері, якій зараз сто років. «Став чайник, я повертаюся з «Оскаром», – пожартував він.

Для перевтілення у роль Черчіля Гері Олдмена гримували по три години, а за час зйомок йому довелося викурити близько 400 сигар. Актор заявляв, що одержав серйозне нікотинове отруєння.

До речі, «Оскар» за кращий грим та зачіски присудили тому ж фільмові «Темні часи». Кінокритики відзначили те, як гримери та стилісти попрацювали над образами у цій історичній кінокартині.

У номінації «Краща головна жіноча роль» свій «Оскар» здобула актриса Френсіс Макдорманд за роль матері-одиначки у фільмі «Три білборди за межами Еббінга, Міссурі». Раніше за цю свою роботу вона вже одержала «Золотий глобус». Підіймаючись на сцену за нагородою, акторка розвеселила присутніх у залі, спіткнувшись на подіумі, і промовивши: «Якщо я впаду, підніміть мене, тому що мені є що сказати!».

«Три білборди…» – кримінальна драма з елементами комедії про помсту матері за вбивство доньки. Вбита горем, але не відчаєм, вона готова на все, щоб тільки розкрити цей злочин. А нагорода для Макдорманд – це досить передбачуваний результат. Активна дама на межі нервового зриву, драматичний сюжет, багато несправедливості – чим ще можна підтримати та втішити, як не золотою статуеткою?

Між іншим, для Френсіс Макдорманд це вже другий «Оскар» у її кінокар’єрі. Перший акторка одержала ще у 1997 році за роль у культовому фільмі «Фарго».

У номінації «Краща чоловіча роль другого плану» переможцем став Сем Рокуелл. Тож, як бачимо, фільм режисера Мартіна Макдонаха «Три білборди…» приніс нагороду за гру не тільки виконавиці головної ролі. У цій драмі Рокуелл зіграв тупуватого, але рішучого офіцера поліції.

«Оскар» за кращу жіночу роль другого плану дістався Елісон Джені («Я, Тоня»). Сам фільм про знамениту фігуристку Тоню Хардінг, роль якої блискуче виконала Марго Роббі, не здобув нагороди у номінації «Краща головна жіноча роль». Але гра Елісон Джені в образі матері головної героїні – Лавони Хардінг – була гідно відзначена кіноакадеміками.

У номінації «Кращий фільм на іноземній мові» переможцем стала чілійська стрічка режисера Себастіана Леліо «Фантастична жінка». Головну роль у ній виконав трансгендер Даніель Вега. «Я не можу повірити, що це сталося, – заявив режисер фільму за лаштунками церемонії. – Я знав, що фільм має непогані шанси. Але ти до кінця не впевнений, допоки не тримаєш «Оскар».

Цього року номінація «Кращий документальний повнометражний фільм» наробила чи не найбільше галасу і напруги, як під час голосування, так і напередодні самої церемонії. А все через те, що на «Оскар» у цій галузі висувалися найбільш заполітизовані та найбільш резонансні стрічки.

Раніше американська преса, зокрема «New York Times», писала, що Росія намагалася вплинути на результати голосування членів Американської кіноакадемії і запобігти здобуттю «Оскара» двома документальними фільмами, «які їй не подобаються». Мова йшла про стрічку «Ікар» та про «Останні люди Алеппо». Зокрема, у фільмі про Алеппо показані злочини російської воєнщини у Сирії.

Ведучий церемонії нагородження актор Джимі Кіммел під час вручення статуетки фільмові-переможцю навіть пожартував про президента Росії: «Принаймні, можна сказати з упевненістю, що у ці вибори Путін не втручався».

А перемогу тут здобув «Ікар». Стрічка розповідає про систему державної підтримки допінгу у російському спорті. У створенні фільму приймав активну участь колишній глава Московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков. Він став головним викривальником у цій справі та ключовим інформатором Всесвітнього антидопінгового агентства. Саме на його свідченнях багато в чому базується рішення Міжнародного олімпійського комітету не допустити росіян до участі у спортивних змаганнях під егідою МОКу. Режисер «Ікара» Брайан Фогель назвав Родченкова «безстрашною людиною, яка говорить правду».

Отже, який головний підсумок цьогорічної церемонії у Лос-Анджелесі? «Оскар» готовий обговорювати соціальні і політичні проблеми, але у певних межах. І краще, звичайно, це робити зі сльозами на очах, а не зі сміхом. Навіть якщо ці сльози крокодилячі – як і належить рептилоїдам.  

 

Володимир ПУХИР

Login to post comments