Калушанки печуть паску з молитвою

Підходить до завершення Великий піст. Уже цієї неділі греко-католики й православні відзначають В’їзд Господній у Єрусалим. В народі це християнське свято добре відоме як Вербна чи Шуткова неділя. А протягом наступного, Страсного тижня, активно готуватимуться до одного з найбільших свят – Воскресіння Христового.

Великдень символізує життя, оновлення і безсмертя. Підготовка до свята починається задовго до нього: люди намагаються навести лад у будинку та біля нього, щоб зустріти свято в чистому житлі та з чистими помислами. В останній четвер перед Великоднем, який називають «чистим», роблять остаточне прибирання, фарбують яйця і печуть паски.

Останнє завдання надзвичайно відповідальне, тому здавна кожна галицька ґаздиня підходить до нього з особливою відповідальністю. Напередодні цього жіночого священнодійства журналісти «Дзвонів Підгір’я» вирішили поцікавитися у калушанок, які саме паски випікають і чи дотримуються якихось особливих обрядів при цьому.

Дві калушанки старшого й середнього віку відповіли на три наші запитання.

1. Розкажіть, будь ласка, про обряди, яких дотримуєтесь при випіканні паски.

Петрунеля Шуляр, 70 років:

– Випічка паски – це досить кропітке заняття. Основою всього є молитва. Під час замішування тіста необхідно багато молитися й відганяти від себе злі думки. В хаті має бути тиша, не можна гримати дверима і голосно розмовляти, бо тісто не підростатиме.

Зоряна Федорів, 41 рік:

– Місити тісто необхідно з побожними думками, стараючись відганяти від себе злість і негатив. Все повинно робитися в цілковитій тиші. На кухні нікого не має бути, крім господині: щоб не зурочити паску. Коли тісто ставиться пекти, потрібно промовити такі слова: «Яка гладенька залазиш, такою ж щоб вилізала». Найтривожніші хвилини переживаю, коли витягаю готову паску. Роблю це, обов’язково перехрестившись: щоб не потріскала. Витягую кожну пасочку окремо.

2. Паски є солодкі, солені, звичайні з тіста, сирні. Яку печуть у вашому домі?

Петрунеля Шуляр:

– Я зазвичай печу жовтеньку паску, для замісу якої використовую багато домашніх яєць. І обов’язково вона має бути з родзинками. Саме таку у нашій родині всі люблять.

Зоряна Федорів:

– Завжди печу на свята дві паски: і солену, і солодку з родзинками.

3. Які традиції святкування Великодня у вашій сім’ї?

Петрунеля Шуляр:

– На Великдень завжди веселяться. Згадую, як у дитинстві всі танцювали біля церкви, а я дивилася й думала: швидше б вирости, щоб і мене кликали водити гаївок. Пам’ятаю, що на Пасху завжди мала бути нова сукенка. Традиційно зранку в цей день йдемо до церкви. Після святкового Богослужіння збираємося за столом. Здавна у нас вірили в те, що ні в якому разі не можна, щоб свячене яйце впало. Бо хто його з’їсть, той того ж року помре. Не можна на Великдень господареві спати, бо поляже вся пшениця. А ще відкрию секрет: щоб мати щастя весь рік, потрібно прийти додому швидше, ніж сусіди.

Зоряна Федорів:

– Зазвичай святимо паску у суботу ввечері. У неділю вранці усією сім’єю йдемо на Святкову літургію. Опісля – снідаємо. Першими їсти свячене яйце беруть діти. Моя мама постійно наголошувала: якщо заблудився в лісі, то згадай, з ким їв яйце на Великдень: завжди знайдеш вихід. Щоб не тріскали губи, потрібно на Паску помастити їх свяченим маслом. А щоб не боліла голова, треба натерти її легенько свяченим хріном.

 

Софія ЦАПІВ

Login to post comments