Головну роль зіграла акторка театру «Прем’єра» Ірина Кецман... Головну роль зіграла акторка театру «Прем’єра» Ірина Кецман...

Ірина Кецман: «Справжнім гормоном щастя є наші діти»

Цьогоріч театр «Прем’єра» ПК «Мінерал», який діє під керівництвом Оксани Кецман, відзначає п’ять років своєї творчої діяльності. У рамках відзначення цієї дати 30 березня колектив представив увазі калушан моновиставу «Гормон жіночого щастя». Головну роль у ній зіграла акторка театру «Прем’єра» Ірина Кецман.

Сюжет розповідає про долю молодої дівчини, власний світ якої зменшився лише до уваги коханого чоловіка. Проте він не цінує трепетного почуття коханої і кидає її. Аргументує свій вибір тим, що дівчина «його гальма, а йому потрібно розвиватися і йти далі». Це рішення героїня болісно сприймає і не може з ним змиритися. Вона страждає і згадує щасливі хвилини свого життя, проведені поруч з коханим. Згодом дізнається про те, що вагітна. Дівчина звикає жити по-новому, обережно, з надією, що втрачене кохання можна відновити. В кінці вистави глядачі чують пронизливий дитячий плач. За лаштунками сцени лунає голос хлопця, за яким страждала героїня. Він несподівано кається зі словами: «Ти потрібна мені, чуєш? Ви потрібні мені». А щаслива героїня додає, що це і є справжнім жіночим щастям.

Після завершення мені вдалося поспілкуватися з Іриною Кецман. Я розпитала акторку про те, чи важко було їй вжитися у роль і що вона хотіла донести до глядача. Пані Ірина прокоментувала це так:

− Вживатися у роль було нескладно, тому що більшість дівчат переживають у своєму житті розлуку, біль і самотність. А от показати те, що в мені живе маленький спогад про щастя – немовля, було складно. Адже у мене ще немає власних дітей. Проте, думаю, що справилася з цим завданням. До глядачів хотіла донести те, що ми, жінки, є сильними та емоційними. А от справжнім гормоном щастя, як і власне називалася моновистава, є наші діти.

Справді, актриса чудово зіграла свою роль. Адже було помітно, як вона зосереджено, із повною самовіддачею, не розслабляючись ані на секунду, тримала лінію вистави. На мою думку, декорації також посприяли у сприйнятті ролі актора: фортепіано символізувало вразливість душі героїні, бокал вина і троянди – її дорослість і кохання, а м’яка іграшка, ведмедик свказувала на дитячу щирість та наївність.

Начальник управління культури, національностей та релігій міської ради Іванна Гринів відзначила новий підхід у роботі над роллю. А її заступник, відома калуська театралка Леся Піцик додала, що робота в театрі є важкою та невтомною працею. У свою чергу режисер моновистави Алла Терещенко висловила вдячність викладачам Калуського коледжу культури та мистецтв за те, що виховали талановиту акторку Ірину Кецман.

 

Ірина КМІТЬ

Login to post comments