Вперта сусідка

Днями в гості до моєї бабусі зайшла сусідка Людмила Василівна. Вони частенько заходять одна до одної. Адже люблять обговорювати різні події зі свого життя або вчергове розкритикувати несправедливість пенсійної реформи. Але цього разу тема була не політична, скоріше, буденна, і трапитися могла із кожним. Так ось, мені довелося бути свідком цієї історії. Адже цього ж дня я прийшла до бабусі, щоб допомогти їй поратися у хатніх справах.

– Добрий день, Іванівна! – привіталася сусідка. Помітивши мене, усміхнулася і кивнула головою.

– Добрий день, Василівна! Щось ти давно не заходила. Як поживаєш? Що в тебе нового? – запитала моя бабуся Віра Іванівна.

– Та нічого, помаленьку… Була м нині у тому магазині, де продали мені мешта, які я взувала ще до плащаниці на Пасху. Сказали, що вже є готова експертиза.

– І що вона показала? – поцікавилася Віра Іванівна.

– Та-а…нема толку з неї ніякого, – обурилася Людмила Василівна. – Заплатила пів пенсії за мешта, проповзла пару метрів до плащаниці і все –носки напереді стерті. Міняти їх не хочуть, а за експертизу кажуть платити .

– Ой… Василівна… тяжко справедливості добитися в наш час. Тим більше наші підприємці дуже вредні люди, – сумовито промовила моя бабуся.

– Твоя правда… Але я не хочу, щоб їм то просто зійшло з рук… І взагалі там щось нечисто з тим виробництвом. Я дзвонила на Дніпровську фабрику і мені сказали, що на коробці має бути опис товару, назва філіалу, де виробляють взуття. А на моїй упаковці нічого не було, – сказала сусідка.

– Ну тоді піди в нашу місцеву газету. Вони порадять, що ти маєш робити і заодно напишуть про твою проблему.– запропонувала бабуся.

– О-о… а це гарна ідея. Я ще піду в магазин і скажу: або міняйте взуття і віддавайте гроші, а ні – нехай про вас в газеті напишуть, – із ентузіазмом висловилася Людмила Василівна. – Я з ними хотіла по-доброму. Але вони мені вже голову морочать більше місяця і вирішити моє питання не хочуть.

– Може, не варто так різко, Василівна. Мало що… – порадила їй моя бабуся.

– Та ні, так я їм і скажу. Чого мені боятися? Я споживач і повинна захищати свої права. От завтра зранку встану і піду добиватися правди, –запевнила Людмила Василівна.

Вислухавши цю історію, мені хотілося переконати бабусину сусідку в протилежному. Можливо, вона неакуратно носила те взуття і використовувала не зовсім за призначенням. Проте знаючи те, що Людмила Василівна дуже вперта, я передумала це робити. Адже переконати її в чомусь протилежному було дуже важко.

 

Дана КОРОЛЬ

Login to post comments