Працівники терцентру у своїй роботі зустрічаються з різними неординарними випадками

У цьому році територіальний центр соціального обслуговування міста Калуша відзначає 20-річчя своєї діяльності. Його соціальні робітники обслуговують майже тисячу калушан як вдома, так і працюють у напрямку соціальної адаптації з особами з інвалідністю та пенсіонерами міста, організовують для своїх підопічних культурно-дозвіллєву роботу. У своїй роботі терцентрівці зустрічаються й з кричущими випадками.

Як повідомила директор терцентру Надія Рим, у центрі працює три відділення: соціальної допомоги вдома, денного перебування та організації надання адресної натуральної й грошової допомоги. Функціонує тут і мультидисциплінарна команда, до складу якої входять медична сестра та юрист, які надають фахову допомогу й консультацію.

– Робітники відділення соціальної допомоги вдома обслуговують понад 200 осіб, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з частковою втратою рухової активності, – розповідає Надія Рим. – Надаємо соціальні послуги в домашніх умовах згідно з медичним висновком. Кількість відвідувань таких людей у тиждень залежить від групи рухової активності. Торік 22 соціальними робітниками здійснено майже десять з половиною тисячі відвідувань з метою надання соціальних послуг підопічним. Нам приємно, що минулого року скарг від підопічних цього відділення не було. Хоча соціальні робітники мають ще й додаткові навантаження. Зокрема, вони складають акти обстеження матеріально-побутових умов проживання осіб, які звернулися до міського голови із заявами про виділення матеріальної допомоги. Тільки в 2017 році було складено півтисячі таких актів.

Для майже 200 калушан із особливими потребами та пенсіонерів міста розроблено комплекс заходів, що дозволяють активно й гармонійно пристосуватися до умов соціального середовища.

– Підопічні відділення денного перебування мають змогу покращити своє здоров’я та зовнішній вигляд, займаючись оздоровчою фізкультурою й фейсбілдінгом, тобто гімнастикою для обличчя, – каже з цього приводу директор терцентру. – А ще вони безкоштовно відвідують заняття у спортивно-оздоровчому комплексі «СОК».

Працівники цього відділення організували у місті роботу «Університету третього віку». На заняттях студенти не тільки слухають цікаві й корисні лекції вчителів, медичних, культурних, банківських працівників, юристів і відвідують майстер-класи чи просто спілкуються. Вони часто самі готують лекції, влаштовують виставки власних робіт. До речі, найстарша слухачка «Університету» має 86 років – це Марія Матвієнко.

– Наша підопічна Марія Русин прочитала лекцію «Про людину. Сенс життя». В ході заняття відбулася досить активна дискусія. Цікаву лекцію про громадського діяча, письменника, педагога, лікаря Януша Корчака підготувала слухачка «Університету» Павліна Овсянова, – із задоволенням повідомляє директор терцентру.

Із вересня 2017 року у відділенні започатковано безкоштовне навчання основам комп’ютерної грамотності пенсіонерів та інвалідів міста. Як повідомляє Надія Рим, задля цього за кошти з міського бюджету закупили чотири ноутбуки. На початок року успішно закінчили навчання комп’ютерної грамотності 16 осіб, а більше 40 підопічних терцентру перебували в черзі.

Понад півтисячі калушан обслуговують працівники відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги.

– Це наші містяни, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні їм забезпечити догляд і допомогу. Або ж рідні є, але вони самі вже похилого віку. Щоб забезпечувати адресну допомогу, ми співпрацюємо з трудовими колективами, фондами, керівниками підприємств, установ, організаціями всіх форм власності, банками, релігійними громадами. Торік на благодійний рахунок територіального центру надійшло 11,2 тисячі гривень, – констатує директор.

У роботі терцентру зустрічаються люди з різними життєвими обставинами, з різними долями. У кожного своя історія.

– Та деякі із них шокують. За ці роки я побачила, що наша молодь втратила розуміння того, що з часом і їх чекає старість, – з прикрістю в голосі каже Надія Рим. – Днями до заступника міського голови прийшла старша жінка, інвалід І групи по зору, й вимагає, щоб за нею доглядали соціальні робітники. Бо один її син помер, а другий – живе в селі й не має на неї часу. Що з нами стало? Як це син не має часу на матір? Чому при живих дітях старша людина не йде до рідного сина, а до влади? Є й інший бік медалі. Часто стикаємося з тим, що працездатна людина живе без засобів до існування, бо вона п’є або ж колеться. Сусіди прийшли до нас і скаржаться, що чоловік лежить у квартирі, живе сам. Що в такому випадку робити, хто його має доглядати? Він же не має права на безкоштовний інтернат, бо він ні пенсіонер, ні інвалід.

Буває, що соціальні робітники терцентру в прямому розумінні слова рятують деяких своїх підопічних.

– Торік в однієї калушанки помер син. На той час вона отримувала пенсію трохи більшу за 2 тис. грн., а борг у банку (кредит брав син, а пізніше й мати – на його лікування) – понад 3 тис. грн. Вона жила впроголодь. Ми взяли цю жінку на обслуговування, пробували вирішити якось цю проблему з банком – не вийшло. То ми носили їй їсти з дому. А з 1 жовтня, слава Богу, їй підвищили пенсію і вона має можливість виплачувати кредит.

А ще соціальні робітники постійно наголошують стареньким на тому, щоб ні в якому разі не піддавалися різного роду шахраям. Бо, за словами Надії Рим, останнім часом по місту ходять дві жінки, які представляються соціальними працівниками й пропонують «поміняти в зв’язку з пенсійною реформою» гроші.

До слова, до 20-ї річниці за кошти міського бюджету оновили комп’ютерну техніку територіального центру та встановили сигналізацію.

Дарія ОНИСЬКІВ

Login to post comments